«Київський «гросмейстер» намагається знову обвести нас навколо пальця». Російські ЗМІ про Україну
Один із рупорів путінської пропаганди - телеканал «Царьград» - переконаний, що Кремль не піде на «розмін» із Володимиром Зеленським, який запропонував Москві відмовитися від взаємних ударів по енергосистемах України та Росії. «Царьград» цитує прокремлівських «політологів», упевнених, що президент України просто «шукає способи витягти свій режим з положення, що склалося», тому що «росіяни тиснуть на всіх фронтах, повертаючи свої землі», а Захід водночас «не дає добро бити своїми далекобійними ракетами», і «на Україну з убитою енергосистемою чекає холодна зима»...
«Хочеться вірити, що в керівництві Росії все-таки розумні люди»
«Чого ж намагається домогтися Зеленський? Відстрочити колапс енергетичної системи України. Опалювальний сезон в Україні зсувається, нічого путнього за літо влада не зробила, незважаючи на багатомільйонні вливання Заходу (знову виникають питання про корупцію). Тобто навіть якщо уявити, що Росія взимку припинить завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, владі України буде надзвичайно важко пройти зимовий період без потрясінь», - каже «Царьграду» московський політолог Олексій Чеснаков.
Він упевнений, що «Зеленський намагається задобрити західних партнерів, тому що втома в Європі від конфлікту в Україні посилюється і лідери багатьох країн тиснуть на нього з вимогою пом'якшити позиції».
«За рахунок таких заяв Київ намагається продемонструвати уявну договороздатність. Якби Зеленський був відвертим, то його заява мала б звучати так: «Росія, давайте ви поки що не завдаватимете по нас ударів, тому що ми все ще не отримали обіцяного обсягу далекобійних ракет від США і дозволу наносити ними удари по вашій території». Абсолютно точно взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі - це тимчасове рішення для Зеленського, яке б дало йому простір для посилення тиску на партнерів», - переконує Чеснаков.
«Царьград» із ним згоден, але вставляє і свої лицемірні «5 копійок»: «Проблеми Зеленського зрозумілі, питання в іншому: нам-то що з них? Росія важко, але послідовно наступає, звільняючи історичні російські землі, вибиваючи ворожу інфраструктуру. Спроби говорити з ворогом, апелюючи до чогось людського, ні до чого путнього не привели: залишення як жест доброї волі трьох областей відгукнулося обстрілом прикордоння Росії та брудною історією про «геноцид у Бучі»; поновлення зернової угоди - постачанням Україні зброї морем та полюванням на Чорноморський флот; Стамбульські домовленості - перегрупуванням із Харківської області та Херсону; підготовка до переговорів у Катарі - вторгненням у Курську область».
«Хочеться вірити, що в керівництві Росії все-таки є розумні люди, здатні зробити правильні висновки із ситуації. І які цього разу не стануть заради сумнівного іміджу стріляти собі в ногу під час успішного віденного маршу», - жорстко підкреслює кремлівський рупор.
«Царьград» просить прокоментувати «мирну ініціативу» Зеленського ще одного придворного «військового експерта» - такого собі Олександра Артамонова.
Той із кремлівським телеканалом абсолютно згоден: на пропозицію Зеленського погоджуватися не можна: «Не думаю, що вона нам цікава, просто в керівництві України намагаються якимось чином відпрацювати тему перед своїм електоратом. Тому що попереду і навіть уже зовсім на носі холодний сезон. І ясно, що без електроенергії та опалення пережити його буде важко. На Заході пишуть, що фактично населення України зустрічатиме зиму в холоді. І якимось чином намагаються зіграти на нашому гуманному підході до конфлікту, що триває. І, відповідно, оголосити якийсь мораторій на удари по об'єктах - по шахтах, по підстанціях. Тому що знають, що, як кажуть, любов - це слабке місце сильного серця. І раз ми такі чудові, то обов'язково пожаліємо населення і на цей мораторій підемо».
Артамонов упевнений, що для Зеленського - «тут головне ж час тягнути».
«І Зеленський встигне підготувати чергові бригади, підтягнути снаряди для чергового витка війни. На мій погляд, це потуги щось винайти після візиту Ллойда Остіна, тому що Зеленський перестав бути гравцем. У нього більше немає жодної ініціативи, вона була за концепції далекобійних ударів і закінчилася тим, що Володимир Володимирович оголосив про ревізію нашої ядерної доктрини, чим обнулив усі ці обговорення. Король голий, тому що більше ніяких концепцій у нього немає. Для того щоб грати, необхідно мати хоч якісь козирі на руках. І ось він намагається довести, що він не об'єкт, а суб'єкт і якісь козирі у нього є. Мовляв, росіяни не стануть робити погано цивільному населенню. Але я думаю, що це не спрацює», - заспокоює Артамонов.
І з усією суворістю продовжує: «Тому що ми вже перейшли до жорсткого застосування великокаліберних авіабомб, і епоха, коли ми обирали, де бити, а де не бити, не те, щоб закінчилася... Ні, ми не будемо спеціально бити по цивільних кварталах, але водночас розуміємо, що енергетичні об'єкти - це, зокрема, ще й постачання ЗСУ. Тому в цьому випадку це не спрацює».
«Царьград« підбиває підсумок: «Київський «гросмейстер» намагається знову обвести нас навколо пальця, пам'ятаючи, що ми самі не раз давали йому таку можливість всупереч логіці подій останніх років. Але часи йдуть, люди вчаться. У всякому разі, хочеться вірити, що це так».
«У мене народилася одна думка…»
«Небезпека застосування Зеленським зброї масового ураження зберігається», - застерігає урядова «Российская газета» і цитує редактора журналу «Арсенал Отечества» Олексія Леонкова, який стверджує, що «Україна працювала над ядерною боєголовкою і засобами доставки».
«Після заяви Зеленського про ядерну зброю у мене народилася одна думка - він повторює долю Гітлера з його «зброєю відплати». Пам'ятаєте, у того були ракети ФАУ-2, які швидко закінчилися? Ось і для Зеленського американські ракети закінчилися теж, йому навіть ATACMS не дадуть, бо їм самим та Ізраїлю потрібніше. Але Гітлер і на атомну бомбу теж сподівався, ось і Зеленський займається тим самим. Їде в Брюссель і ставить умови, шантажує - або НАТО, або українська ядерна програма. Але тільки умови змінилися. На початку СВО у Росії була одна редакція ядерної доктрини, тепер інша, де західним «партнерам» чітко вказано, які будуть наслідки вже для них, якщо від слів Зеленський перейде до справи. І всі його мрії, від яких він уже поспішає відхреститися, уже не спрацьовують», - з явною гордістю заявляє Леонков.
Але й водночас закликає не розслаблятися: «З іншого боку, небезпека, що цей загнаний у кут щур піде на застосування зброї масового ураження, все одно є. І навіть ситуацію, коли на Заході відкопають на складі якусь тактичну ядерну боєголовку, що завалялася, і якось привезуть йому, виключати не можна. І свої засоби доставки у Києва є, про це було відомо і до СВО. Це перші ступені від радянських ракет РТ-23».
При цьому Леонков посилається на слова колишнього гендиректора групи «Південмаш» В'ячеслава Смоленка, який нібито розповів, що «чотири таких «олівці» в Києва були, і вони можуть закинути вантаж уже на тисячі кілометрів, питання тільки у вантажі, боєголовці».
«Причому випробувати ці ракети, щоб ніхто не помітив, Україна не могла, тому один «виріб» через Миколаїв вивозили на полігон у США для тестування. Пригадуються також і заяви нашого командування РХБЗ про дані, які ми отримали на ЧАЕС, у харківському ядерному центрі, на ЗАЕС. Висновок один - Україна вела посилені експерименти разом з американськими фахівцями, готували вони щось таке, що можна назвати боєголовкою, займалися цим питанням, і до початку практичної реалізації залишалося близько півроку», - розкриває секрети Леонков.
Але і це ще не все: «Ще 2022 року, коли ми ще звільняли Луганську народну республіку, її територію, десь під Щастям в окопах бойовиків знайшли дозиметри дуже цікаві, дороговартісні, які дають змогу визначати, від чого походить фон - від звичайних ядерних відходів чи збройового урану, плутонію. А десять тисяч антирадіаційних костюмів в одному з пакетів допомоги ЗСУ, які ще перед початком СВО прийшли? Вони українцям навіщо? Якщо скласти ці та інші ознаки, цілком можна зробити висновок, що Україна була готова створити не тільки ядерну зброю, а й засоби доставки до неї. Так, усе дуже серйозно».
Але за НАТО Леонков спокійний: «Але, повторюся, умови змінилися разом із нашою доктриною застосування ядерної зброї. Тому Зеленському зараз напевно за лаштунками всім НАТО відважують дзвінкі запотиличники і грубо ставлять на місце. Особливо країни, які ядерної зброї не мають, але які можуть бути ним втягнуті в ядерну авантюру».
«Вони не поповнять жировий запас»
Прокремлівська газета «Взгляд» уважно придивилася до рішення Володимира Зеленського «роздати населенню по тисячі гривень» і дійшла очікуваного висновку, що воно «загрожує українцям небезпекою».
«До зими, яка обіцяє стати однією з найважчих для України, всім її жителям виплатять по тисячі гривень. Відповідне доручення дав Зеленський. Як кажуть експерти, київська влада фактично провалила підготовку до опалювального сезону, а ЗСУ продовжують втрачати позиції на фронті, тому Зеленський почав симулювати турботу про населення. У такій «щедрості» також криється пастка і для тих, хто відмовляється поповнювати лави ЗСУ», - ділиться «Взгляд» своїми спостереженнями.
«Подібна «турбота про населення» - це суто пропагандистські заходи і спроба вилікувати ракове захворювання зеленкою або йодом. Така виплата - мертвому припарка. Тисяча гривень не вирішує взагалі нічого - це два кілограми сала і півтора кілограма м'яса. Прожити майбутню зиму на ці гроші не можна, вони не поповнять жирового запасу», - цитує «Взгляд» «політолога» Володимира Скачка - оглядача такого ж пропутінського видання «Украина.ру».
Скачко, який переживає за «жировий запас» українців, запевняє, що «українська влада фактично провалила підготовку до опалювального сезону, тому відбувається симуляція турботи про населення».
«Влада думає, що погасить у такий спосіб негативний порядок денний, але насправді ця тисяча дуже хороша для «мобільних команд», які міркують на трьох. Ось на три тисячі гривень можна випити і закусити, і то доведеться це робити в під'їзді або у дворі, звідки ТЦК (так в Україні називають військкомати) можуть забрати в армію і відправити на фронт в хмільному чаді», - несе очевидну нісенітницю «політолог» Скачко, якого «вражає така дрібнотравчастість, невигадливість і примітивність задумок Зеленського».
«Взгляд» погоджується, що «подібні виплати повинні стимулювати внутрішній попит - один із найнадійніших двигунів економічного розвитку, але в цьому разі такі розрахунки не виправдають очікувань», і цитує чергового «експерта», такого собі економіста Івана Лізана, «главу аналітичного бюро проєкту СОНАР-2050».
«Це мізерна сума, умовно кажучи, разова пенсійна виплата. А пенсіонер що купує? Ліки та їжу, платить за ЖКГ, на решту грошей не вистачає, тому внутрішній попит підтриманий не буде. Із країни щорічно витікає така кількість грошей, що боротися з цими витоками потрібно не через виплату кожному по тисячі гривень, а через введення нормальних податків для експортерів зерна, мит, квот, стимулювання переробки», - повчає київську владу Лізан.
Він упевнений, що «Зеленському потрібен дешевий піар, і він хоче перебити негативний порядок денний, пов'язаний із ситуацією на Донбасі, прийдешніми кризами в енергетиці, а також із критикою за нездатність вирішити проблеми тимчасово переміщених осіб».
А ще Лізан абсолютно впевнений, що ініціатива Зеленського виплатити тисячу гривень - «це ще й пастка», і роз'яснює, як вона «працює»: «В Україні, судячи з усього, все дуже погано з мобілізацією, бо останнім часом взялися за доросліших студентів, перестали видавати бронь співробітникам критичних підприємств. На вулиці багато людей не схопиш, але за допомогою таких грошових подачок влада спробує вирахувати тих, кого ще можна мобілізувати. Тому багато хто просто не захоче отримувати ці гроші, щоб залишатися в безпеці».
На переконання Лізана, «піар Зеленського не сподобається клеркам із МВФ, який примушує київську владу скорочувати видатки на все і вся, зокрема на медицину й освіту».
«Скорочуються витрати на соціалку, не відбувається підвищення пенсій і мінімальних зарплат. Але зростають тарифи на комуналку, і тут на тлі всієї цієї економії Зеленський пропонує роздати всім по тисячі гривень...», - звичайно дивується московський «економіст».
«Куди ж подіти цих вирощених нацистів?»
Так звана «Свободная пресса» мучиться в роздумах, «чи збережеться незалежна після нашої перемоги в СВО». В «однодумці» пропутінська газета взяла колишнього прем'єр-міністра Миколу Азарова і навіщось - нікому не відомого «кримського політичного експерта», такого ж колишнього громадянина України Дениса Батуріна.
«СП» відштовхується від глибокодумних міркувань Азарова про те, що «Україна може зберегтися і в майбутньому, але на зміну чинному режиму повинна прийти інша влада, яка розуміє, що з сусідами треба жити в мирі та дружбі».
«І США, якби захотіли увійти в історію як миротворці, мали б піти на створення такого демократичного, миролюбного, нейтрального режиму», - цитує «СП» Азарова.
Колишній подільник Януковича переконаний, що «якщо такий режим встановиться, буде дано гарантії відсутності переворотів, втручання зовнішніх сил, тоді й почнеться розвиток».
Міркування Азарова «Свободную прессу», однак, насторожують.
«Чи означає це, що нам треба просувати ідею про те, що Росія зацікавлена у збереженні України при такому уряді, який згадає Богдана Хмельницького і звернеться з проханням про возз'єднання?», - побоюючись запитує «СП» і просить «кримського експерта» Батурина розставити крапки над «і».
Той зі строгістю вчителя вказує Азарову: «Заява Миколи Яновича, як мені здається, частково відірвана від реальності. По-перше, дружній Росії політичний режим за нинішньої ситуації - за тим, як вона розвивається - навряд чи встановиться. Чи можливе в принципі встановлення такого режиму? Так, звичайно. Але тільки в тому випадку, коли буде зупинено вплив Заходу на Україну, і вона перестане бути маріонетковою державою. Це, загалом-то, ідеальна умова, а тому навряд чи вона можлива в реальності».
«Я не раз висловлювався, що гарантією надійного нейтрального статусу України на тривалий період є розміщення російських військових баз на її території. Це ж виступить і гарантією лояльності політичного режиму України, який встановиться після завершення нашої спеціальної операції. Нас цікавить нейтральний статус, і, безумовно, дружність до РФ, бо обидва чинники матимуть як політичні, так і економічні наслідки», - інструктує Батурин.
І поблажливо продовжує: «З іншого боку, якщо це буде нейтральний або дружній Російській Федерації режим, або нейтрально-дружній, скажімо так, то, безумовно, наша країна братиме участь у відновленні України. Крім того, поки що є відчуття, що єдиний, хто має можливості і бажання її відновлювати, це Росія... Азаров же запропонував якийсь ідеальний варіант, який може бути лише відправною точкою, з одного боку. З іншого, до реальності він має слабкий стосунок».
Батурин упевнений, що «після нашої перемоги в спеціальній військовій операції» треба розглянути питання, «чи потрібна Росії вся Україна».
«Тому що Україну розглядали і будуть розглядати як точку впливу на Російську Федерацію. Адже навіть після перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні Україна залишилася місцем, де був захований, скажімо так, «бандерівський схрон» - той самий український націоналізм, створений і вирощений до і після Першої світової. Використаний фашистською Німеччиною в період Другої світової війни, а потім і західними спецслужбами для того, щоб працювати на майбутнє. І це майбутнє у вигляді розвалу Радянського Союзу сталося - тоді всі ці кадри спливли. Емігранти або їхні діти повернулися в Україну і почали створювати «АнтиРосію», що й вийшло в них за допомогою двох майданів, двох так званих революцій», - застерігає Батурин.
«Це, напевно, і є найскладнішим завданням - куди подіти всіх цих, уже вирощених, а також потенційних нацистів?», - тривожно запитує «СП» Батуріна.
«Питання не тільки, куди подіти. Питання в тому, щоб це не передавалося прийдешнім поколінням... Ось про що розмова. А отже, треба шукати, генерувати нові методи боротьби з цим злом... Нам потрібна Україна у складі РФ у тому вигляді, в якому вона є, - з потенційними «раковими клітинами» у вигляді українського націоналізму, які прагнутимуть руйнувати весь організм Російської Федерації? Або ж за допомогою дружнього політичного режиму, за допомогою якихось економічних важелів, а також за допомогою розміщення військових баз зберегти її як контрольовану територію, але нейтральну і таку, що не є частиною нашої країни? Я - за другий варіант», - вчить «кримський експерт».
Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»